Cucuteni–Trypillia: коли Україна і Румунія були одним цілим

Більшість людей чули слово «Трипілля» ще зі школи. Але мало хто насправді уявляє масштаби цієї цивілізації.

А масштаби були настільки великими, що сьогодні археологи називають поселення трипільців одними з найбільших у всій Європі свого часу.

І найцікавіше — цей світ не мав сучасних кордонів. Території нинішньої України, Румунії та Молдови були частиною єдиного культурного простору.

Саме тому новина про включення цивілізації Cucuteni–Trypillia до Попереднього списку спадщини ЮНЕСКО стала такою важливою для всього регіону.

Цивілізація, старіша за піраміди

Культура Cucuteni–Trypillia існувала приблизно між 5000 та 3300 роками до нашої ери.

Це означає, що перші великі трипільські поселення з'явилися ще до будівництва знаменитих єгипетських пірамід.

Трипільці жили на величезній території — від Карпат до Дніпра, охоплюючи сучасні землі України, Румунії та Молдови.

У Румунії цю культуру називають Cucuteni, в Україні — Трипільською культурою. Але археологи давно вважають це єдиною цивілізацією.

Мегаполіси кам'яної доби

Найбільше дивує розмір поселень. Найбільше з відомих — Таланки в Україні — займало 450 гектарів і налічувало до 2700 будинків. За оцінками археологів, там могло жити від 20 до 46 тисяч людей.

Для порівняння: тогочасний Урук у Месопотамії — місто, яке вважається одним з перших у світі — мав приблизно стільки ж мешканців. Тільки трипільські поселення з'явилися раніше.

Інше відоме поселення — Майданецьке — мало майже 3000 будинків, розташованих концентричними колами навколо центральної площі. Поселення мали продуману структуру, а люди вже активно займалися землеробством, ремеслами та торгівлею.

Особливо відомою стала трипільська кераміка — біла, чорна та червона спіральна орнаментика сьогодні вважається однією з візитівок цієї культури.

Україна та Румунія були одним культурним простором

Сама назва культури — подвійна. Cucuteni — це село біля міста Ясси на північному сході Румунії, де у 1884 році вперше знайшли характерну кераміку. Трипілля — це село під Києвом, де подібні артефакти виявили у 1893-му. Археологи довго вважали ці знахідки різними культурами, доки не зрозуміли, що це одна цивілізація на двох сучасних територіях.

Найбільші колекції трипільських артефактів у Румунії зберігаються в Національному музеї історії Молдови у Пятра-Нямц та в Національному музеї Трансильванської історії в Клуж-Напоці. В Україні — у Національному музеї історії України в Києві та в музеї Трипільської культури в селі Легедзине Черкаської області.

6 тисяч років тому люди вільно жили, пересувалися та торгували на територіях, які сьогодні належать різним державам.

Таємниця трипільців

Попри десятки років досліджень, трипільська цивілізація досі залишається загадкою.

Найдивніша звичка — спалення будинків. Кожні 60–80 років трипільці підпалювали власне поселення цілком, а потім будували нове на тому ж місці. Це не випадкові пожежі: експерименти археологів показали, що для рівномірного згоряння глиняного будинку до температур, які знаходять у руїнах, потрібна величезна кількість дров — тобто мешканці готували це заздалегідь.

Чому вони це робили — досі невідомо. Версії різні: ритуал «смерті будинку» після смерті господаря, символічне очищення території, або суто практичне знезараження від шкідників і хвороб.

Не менш загадкова й сама структура поселень. У трипільців не знайдено палаців, храмів чи слідів соціальної ієрархії. Будинки приблизно однакового розміру, без явних «багатих» і «бідних» кварталів. Це дає підстави деяким археологам припускати, що це могло бути одне з найперших егалітарних суспільств Європи — без правителів і без класового поділу.

А потім — десь близько 3000 років до н.е. — поселення спорожніли. Версії про причини існують різні: зміни клімату, виснаження ґрунтів, міграції, конфлікти з прибульцями зі степу. Але однозначної відповіді досі немає.

Перший крок до ЮНЕСКО

Це ще не повний статус об'єкта Світової спадщини, але дуже важливий крок до міжнародного визнання.

Для українців, які зараз живуть у Румунії, ця історія — про дещо більше за археологію. Виявляється, що земля між Дністром і Дунаєм, на якій ми опинилися через війну, 6000 років тому належала до того ж культурного світу, що й території наших родинних міст в Україні. Кордон між Україною і Румунією, який сьогодні здається таким принциповим, — насправді з'явився зовсім недавно за історичними мірками.

Музей у Пятра-Нямц з найбільшою колекцією Cucuteni у Румунії — це приблизно 6 годин дороги з Констанци. Можливо, варто з'їздити хоча б раз — побачити, як виглядали ті, хто жив тут до нас.