Українці в Констанці - найбільша українська спільнота в Румунії

Швидка робота за кордоном

Історія українця, який поїхав до Румунії працювати в доставці
Вони стояли на перекурі біля складу Нової пошти у Вінниці. Хтось показав новину в телефоні: чоловікам до 24 років дозволили виїзд за кордон.

Розмова тривала лише кілька хвилин. Але саме тоді Антон зрозумів, що шансом потрібно скористатися.

До цього він не планував емігрувати. Жив звичайним життям, працював і не думав про переїзд. Але новина змінила все.
Разом із дівчиною він сів у автобус і поїхав до Румунії — без накопичень, без чіткого плану і без гарантій роботи.

Першою роботою стала доставка (Glovo).

Ми поговорили з Антоном про те, як виглядає такий «швидкий старт» у чужій країні: скільки насправді заробляють кур'єри, чи вистачає цих грошей на життя і що варто знати тим, хто думає про подібний крок.

Як українець вирішив поїхати працювати за кордон

До повномасштабної війни життя Антона було досить звичайним. Він жив у Вінниці разом із мамою та бабусею. Родина невелика, але дружна, хоча бачитися часто не виходило — у кожного була своя робота.

Сам Антон працював у вантажному відділенні Нової пошти — фактично грузчиком. Його зміна починалася о другій ночі і тривала до обіду, тому така робота швидко давалася взнаки.
Раніше він також підробляв барменом — і ця робота подобалася йому значно більше.
«Барменом працювати було весело. Постійно люди, атмосфера, спілкування», згадує він.
Грошей, за його словами, постійно не вистачало. На Новій пошті багато заробити було складно, а перспектив у такій роботі він не бачив. Тому думка про роботу за кордоном з'являлася і раніше — просто до війни це не здавалося терміновим.

24 лютого 2022-го Антон зустрів удома. Точніше — спочатку навіть не зустрів.
«Якщо чесно, початок війни я проспав. Прокинувся, відкрив новини — і думаю: "Ого… навіть не знаю, що робити".»
Його родину війна безпосередньо майже не зачепила — Вінниця залишалася відносно спокійним містом. Але загальна атмосфера в країні змінилася.

Найбільше на його рішення вплинула мобілізація. Саме страх опинитися на війні змусив серйозно задуматися про виїзд.

Поки можливості виїхати не було, він залишався в Україні. Але коли для молодих чоловіків до 24 років дозволили виїзд за кордон, усе змінилося.

Саме тоді і сталася та розмова на перекурі біля складу.

Перші тижні життя українця в Румунії

Антон поїхав до Румунії разом із дівчиною. Фінансової подушки у них майже не було.

«Ми їхали практично без грошей. Просто вирішили — і поїхали світ за очі.»

Румунію обрали через знайомих родини, які вже були там і могли трохи підказати, як усе працює — допомогти з житлом і першими кроками. Перед поїздкою Антону казали, що в Румунії добре ставляться до українців, що багато людей розуміють російську і що клімат там м'який. Але реальність почалася з несподіванки: майже одразу після приїзду випав сильний сніг.

Вони оселилися в Мамая. Їм вдалося знайти відносно недороге житло — квартира коштувала приблизно 250 євро на місяць.
Перші тижні були непростими. Вони не знали мови, не орієнтувалися в цінах і навіть спочатку плуталися в місцевій валюті.

«Ми навіть не розуміли, як ці леї переводити», згадує він.

Нове місто, нова країна і повна невизначеність створювали постійний стрес.

Як знайти роботу в Румунії українцю

Працювати кур'єром Антон спочатку навіть не планував. Роботу він почав шукати вже після приїзду.

У перший же день почав переглядати місцеві українські спільноти в Telegram. Найкориснішим виявився великий чат «Українці в Констанці», де люди обмінюються порадами про життя, житло і роботу.

Саме там він і побачив оголошення про роботу в доставці.

«Думаю: ну, хоч якась робота. Нехай буде».

Так він і почав працювати в Glovo.

Процес оформлення виявився досить простим. Потрібно було лише отримати тимчасовий захист. У той самий день, коли Антон отримав цей статус, він поїхав забирати велосипед і сумку для доставки.

Контракт із платформою підписали трохи пізніше, коли він уже почав працювати і розібрався в системі.
До роботи готовий!

Скільки заробляють кур’єри Glovo в Румунії

Антон працював приблизно 9–10 годин на день.

Достака одного замовлення приносила 13-15 лей (≈3 євро)

У середньому за тиждень йому вдавалося заробити приблизно 700–800 лей (≈140–160 євро).

Щоб працювати, Антон орендував електровелосипед.

Його оренда коштувала приблизно 200 лей на тиждень (≈40 євро), тому частину заробітку доводилося одразу віддавати за транспорт.

Навіть після кількох тижнів роботи стало зрозуміло: таких грошей практично не вистачає на базові витрати.

Оренда квартири становила 250 євро на місяць, і покривати її було непросто. До того ж у парі працював лише Антон.

Через це іноді навіть оренду доводилося оплачувати з допомогою мами.

«Іноді ми економили буквально на всьому — навіть на продуктах», каже він.

Найважча зміна кур’єра: робота під дощем

Найбільше Антону запам'ятався один із дощових вечорів.

Погода була настільки поганою, що багато кур'єрів просто не виходили на зміну. Але саме в такі дні замовлень стає найбільше.

Вулиці були майже порожні, а дощ ішов без зупинки.
«Найуспішніший день був, коли я зробив приблизно 1200 лей (≈240 євро) і ще майже 200 лей чайових (≈40 євро). Але тоді був дуже сильний дощ, і довелося їздити всю ніч під дощем.»
Такі зміни трапляються нечасто, але саме вони показують, як сильно заробіток кур'єра залежить від погоди, попиту і конкуренції.
Антон та його основні засоби: рюкзак та велосипед

Чому робота кур’єром не стала довгостроковим варіантом

З часом Антон зрозумів, що доставка — це швидше тимчасова робота, ніж основа для життя в іншій країні.

Навіть якщо працювати більше стандартних 8 годин на день, стабільного доходу для нормального життя майже не виходить. Поступово він почав помічати просту річ: люди навколо — колеги на інших роботах, сусіди, знайомі — жили помітно інакше. Не розкішно, але стабільно. Знімали житло самостійно, не рахували кожен лей перед походом у магазин.

Антон розумів, що заробляє набагато менше більшості з них — і що так довго тривати не може.

Коли додається житло, мінімальний бюджет для життя молодої пари легко перевищує те, що реально заробити на доставці. Саме тому він поступово зрозумів: якщо залишатися за кордоном, потрібно шукати іншу роботу.

Через деякий час з'явилася нова можливість — значно вигідніша фінансово. Він вирішив скористатися нею і поїхав далі (Зараз Антон працює на кораблі. Це вже зовсім інша історія — про іншу роботу, інші умови і зовсім інший рівень доходу. Можливо, колись ми розповімо її окремо).

Сам Антон ставиться до свого досвіду кур'єра спокійно. Для нього це був лише один із перших етапів:
«Коли починаєш майже з нічого і все одно якось рухаєшся вперед — це додає впевненості»

Що потрібно знати перед роботою кур’єром у Румунії

Досвід Антона показує, що доставка в Румунії навряд чи стане стабільним джерелом доходу для життя, особливо якщо потрібно оплачувати оренду житла.

Але як підробіток така робота може бути цілком реальним варіантом — наприклад, для студентів або для тих, хто вже має основну роботу. У такому випадку, маючу власний транспорт (велосипед, наприклад) можна заробляти приблизно 3000–3500 лей на місяць (≈600–700 євро) чистими. Це якщо працювати на повну (під час канікул наприклад).
Сума може скоротитися на 800-1000 лей (160-200 євро), якщо вам доведеться арендувати транспортний засіб.

І, звісно, завжди можливо самостійно вирішувати, коли виходити на зміну і скільки працювати.

Іноді шлях у новій країні починається саме так: з простої роботи, випадкової можливості і першого досвіду життя за кордоном.
Антон вів свій телеграм канал, де розповідав про цікаві пропозиції по доставці, свою локацію, та якісь смішні дурниці, щоб потенційним клієнетам було цікаво за ним спостерігати
Для вас цю розмову провів Костянтин Черепинський.

Якщо у вас залишилися запитання — задавайте їх у коментарях до статті: https://t.me/CTUAHub/629